МІНІСТЕРСТВО ОСВІТНИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра цивільної безпеки
/
Лабораторна робота №1
з дисципліни «Основи охорони праці та безпека життєдіяльності»
на тему: «Дослідження параметрів виробничого шуму і визначення ефективності звукоізоляції»
Мета роботи: вивчити методику вимірювання і оцінки основних параметрів виробничого шуму; дослідити звукоізоляційні властивості матеріалів.
Теоретичні відомості
Шум - це сукупність звуків різних частот і інтенсивності, фізіологи вважають, що шум – це будь-який неприємний або шкідливий звук. Шум відноситься до несприятливих факторів виробничого середовища.
Звукова хвиля характеризується: звуковим тиском Р, середньоквадратичне значення якого вимірюється в Па, інтенсивністю І, що визначається енергією, яку несе звукова хвиля з розмірністю Вт/м2 ,частотою f, Гц і тривалістю дії, с.
Рівень інтенсивності звуку визначається за формулою:
L= lg I/I0, Б або L= 10 lg I/I0, дБ, (1)
Де І- інтенсивність даного звуку, Вт/м2 ;
І0-інтенсивність звуку на порозі чутливості при частоті 1000Гц (10-12 Вт/м2 )
Інтенсивність звуку пропорційна квадрату звукового тиску Р, тобто L=10 lg I/I0= 10 lg Р 2 /Р0 2 =20 lg Р/Р0, дБ, (2)
де Р0- стандартний звуковий тиск на порозі чутливості (2. 10-5Па)
Таким чином, людина відчуває різні звуки в межах 0…140 дБ. Органи слуху людини відчувають зміни гучності в 1 дБ. Допустимі межі сили звуку в різних умовах становлять 45...85 дБ. Шум з рівнем звукового тиску 110 дБ призводить до звукового сп’яніння , а потім починають руйнуватися тканини різних органів людини і в першу чергу слуховий апарат. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової системи, при 90 дБ - порушується слух. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ без виникнення больових відчуттів. Порогом безпечності або нормованим рівнем шуму є рівень звуку до 80 дБА за шкалою «А» шумоміра.
Для вимірювання рівня шумів використовують шумомір. Рівні шумів визначаються згідно "Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" ДСН 3.3.6.037-99 . В табл. 1 наведено допустимі рівні шуму для приміщень різного призначення згідно ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».
За часовими характеристиками шум поділяється на постійний, рівень якого за 8 годин коливається не більше, ніж на 5 дБА, і непостійний, рівень коливання якого за 8 годин перевищує 5 дБА. Непостійні шуми поділяються на переривчасті, з коливанням у часі, та імпульсні. При переривчастому шумі рівень звуку може різко падати до фонового рівня, а довжина інтервалів, коли рівень залишається постійним і перевищує фоновий рівень, досягає 1 с та більше. До імпульсних відносять шуми у вигляді окремих звукових сигналів тривалістю менше 1 с кожний, які відрізняються від фону не менше , ніж на 10 дБ, та сприймаються людським вухом як окремі удари.
Дія шуму на організм людини
Тривалий вплив інтенсивного шуму (вище 80 дБА) на слух призводить до його часткової або повної втрати. Через волокна слухових нервів роздратування шумом передається в центральну і вегетативну нервові системи, а через них впливає на внутрішні органи, приводячи до значних змін у функціональному стані організму, впливає на психічний стан людини.
Причому, вплив шуму на нервову систему виявляється навіть при невеликих рівнях звуку (30..70 дБА). Працюючі в умовах тривалого шумового впливу відчувають зниження пам'яті, запаморочення, підвищену стомлюваність, дратівливість, головний біль. Цей комплекс змін в організмі називається «нейросенсорною приглухуватістю».
Захист від шуму передбачає ряд загальних заходів у цехах і на території промислових підприємств:
1) раціональне архітектурно-планувальне рішення генерального плану підприємства, його окремих цехів і приміщень, яке передбачає максимально можливе віддалення об'єктів, що потребують захисту від шуму, від особливо шумних джерел
2) застосування організаційно-технічних заходів, які передбачають застосування малошумн...
